17 серпня 2023 року с. Яноші Берегівського району (готель Гелікон) відбулася Заключна конференція проекту «Environmental Assessment for Natural Resources Revitalization in Solotvyno to prevent the further pollution of the Upper-Tisza Basin through the preparation of a complex monitoring system (REVITAL I)» HUSKROUA/1702/6.1/0072 (Екологічна оцінка можливостей відновлення природних ресурсів у Солотвино з метою запобігання подальшому забрудненню басейну Верхньої Тиси через підготовку комплексної системи моніторингу РЕВІТАЛ 1).
Головний аплікант: Європейське об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю ТИСА (ЄОТС ТИСА).
Партнери: Мішкольцський Університет (Угорщина), Солотвинська селищна рада (Україна), Муніципалітет Сігету-Мармацієй (Румунія), Кошицький технічний університет (Словаччина) та Інститут геологічних наук Національної академії наук України.
Проект реалізовано в рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2014-2020» на виконання однієї з головних рекомендацій доповіді Дорадчої місії Механізму цивільного захисту ЄС з оцінки ризиків ситуації на території шахт ДП «Солотвинський солерудник», сформованих за результатами роботи місії восени 2016 р. Зазначена Дорадча місія проводилася за сприяння та активної підтримки Міністерського комісаріату з питань Стратегії ЄС для Дунайського регіону Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини, Міністерства закордонних справ України, Представництва України при ЄС, Закарпатської обласної ради та Закарпатської обласної державної адміністрації.
Проєктом проведено геофізичні дослідження як в межах шахтного поля, так і поза ним, пробурено та обладнано неглибокі свердловини для отримання попередніх даних моніторингу підземних вод в шахтній зоні та за її межами, виконано індикаторні тести, а також забір та аналіз гідрохімічних проб води з озер, річкових і підземних вод, застосовано спеціалізоване автоматичне обладнання для дослідження ліквідованих соляних шахти.
Через загрозу транскордонного поширення забруднення, а також з метою впровадження комплексної системи моніторингу, виконано дослідження прилеглих до шахтного поля територій, розроблено схему зональності проявів небезпечних природно-техногенних процесів за допомогою дистанційних методів дослідження Землі та робототехнології.
Підготовлена Стратегічна концептуальна записка з викладенням основних виконаних робіт, їх результатів, а також висновків та рекомендацій щодо реабілітації території та перспектив її розвитку.
За результатами виконання проєкту сформульовано основні висновки:
- Сельбищна зона смт Солотвина безпосередньо примикає або заходить у геодинамічно активну частину солянокупольної діапірової структури, ядро якої має виходи на денну поверхню. На території нараховується понад 140 локальних ділянок розвитку карсту загальною площею понад 12,3 га та об’ємом карстових лійок та провалів понад 5 млн куб метрів. На території затоплених шахт спостерігається розширення площі просідань та поступове виполажування схилів навколо провалів та воронок. Водночас існування карстово-суфозійних лійок з вертикальними стінками (провальних колодязів) є індикатором продовження активних карстово-суфозійних процесів.
- Виявлено закономірності поширення вертикальних зміщень земної поверхні, які фіксуються не тільки у контурі гірничих робіт, а також за їх межами; оцінено накопичені деформації земної поверхні в зонах об’єктів критичної інфраструктури.
- Найвищі значення деформації поверхні від -94,93 до -139,98 мм при швидкостях вертикального зміщення від -34,08 до – 67,54 мм/рік отримані для об’єктів/ділянок (об’єктів критичної інфраструктури) ), розташованих у межах першої зони, що характеризується найбільш інтенсивним розвитком карстово-суфозійних процесів, з якими пов’язані утворення провалів, обвалів, зсувів та осідань.
- На основі оцінки вертикальних зміщень земної поверхні, отриманих за допомогою інтерферометричної обробки даних супутникового радарного моніторингу за період 2016-2021 рр., обраховано значення накопичених деформацій земної поверхні, які сягають -385,12 мм; встановлено, що території шахти № 7, 8 та 9 становлять загрозу техногенній безпеці смт Солотвино.
- У румунській частині, порівняно з Солотвином результати досліджень показують зовсім іншу ситуацію. Вся територія Сігету Мармацієй перебуває у стабільному стані, хоча виявлено локальні поодинокі нестабільні зони з ознаками вертикальних зміщень земної поверхні, які інтерпретовано насамперед як пов’язані з забудовою території або рельєфом схилу.
- Створено гідродинамічну та транспортну гідрохімічнумоделі Солотвинського родовища кам’яної солі та прилеглих територій, яка включає інформацію про п’ять шарів (геологічних одиниць – пластів), генерує карти векторів дійсної швидкості потоку, ізоліній рівня підземних вод, поширення концентрації хлоридів для двох водоносних горизонтів (четвертинного і тортонського) з урахуванням тектонічних порушень різного рангу та поширенням сольового.
- За результатами премоніторингу поверхневих і грунтових вод на території смт Солотвино встановлено загрозу поширення вод підвищеної мінералізації. У Сігету Мармацієй також були проведені відповідні вимірювання. Згідно з класифікацією PSS-78, солоність усіх досліджених проб води становить менше 0,5 ppt, тому перевірені води навколо Сігету Мармацієй класифікуються як повністю прісні води протягом усього періоду дослідження. У результаті досліджень солоності, проведених протягом періоду дії проєкту, можна зробити висновок, що Сігету Мармацієй та його околиці не зазнають впливу соляного забруднення з сусіднього соляного купола Солотвино.
- На основі отриманих результатів досліджень (польових спостережень, аналізу даних супутникового радіолокаційного моніторингу, геологічного та гідродинамічного моделювання) розроблено план комплексної системи моніторингу.
- Функціонування системи комплексного моніторингу необхідно для сталого використання природних ресурсів (рапи та кам’яної солі) та убезпечення від транскордонного поширення забруднення поверхневих і підземних вод.
- Гірничодобувна промисловість зазнала краху, але є шанс відновити цю галузь у Солотвино далі від старих шахт, що менше заважатиме населеним районам.
- Ринок праці після краху гірничодобувної промисловості є дуже моноструктурним і зосереджений на туризмі як новому основному джерелі прибутку.
- Зростання туристичного сектору неможливо досягти без запобігання поширенню забруднення. Місцеві соляні ресурси є найважливішою цінністю району, і на цей час вони створюють бренд Солотвина. Однак, якщо такий геологічний ресурс будуть і надалі забруднювати, Солотвино його втратить.
- Несприятливим фактором є те, що обробляється лише певна частина утворених відходів, а система управління відходами 5 не працює добре. У 2020 році в Закарпатській області більшість відходів (97,9%; 160 974,6 тон) було розміщено на полігоні, лише 1,9% (3 199 тон) було спалено та 0,2% (267,8 тон) перероблено.
- Для стимулювання економічного зростання у Солотвині необхідно розвивати нові економічні території, наприклад, шляхом створення індустріального парку.
Основні рекомендації за результатами проєкту:
- З огляду на складну геоекологічну ситуацію (територія Солотвинського солерудника визнана такою, що зазнала небезпечної екологічної ситуації техногенного характеру державного рівня внаслідок припинення гірничо-видобувних робіт за катастрофічних обставин (експертний висновок МНС України від 09.12.2010 р. №02-17292/165) створення та функціонування постійно діючої системи комплексного моніторингу смт Солотвина є першочерговим завданням.
- Рекомендовано організувати комплексну систему моніторингу, що включає: – гідрологічний та гідрогеологічний моніторинг (кількість та якість вод першого та другого водоносних горизонтів); – польові обстеження розвитку небезпечних геологічних процесів; – моніторинг деформацій земної поверхні за допомогою DInSAR; – геодезичну зйомку; – геофізичну зйомку, що включає мікрогравіку, геоелектричні та сейсмічні дослідження; – моделювання (актуалізація гідрогеологічної моделі); – оцінка ризиків.
- Застосувати розроблену гідродинамічну модель як основу постійно оновлюваної геолого-гідродинамічної моделі як елемента комплексної системи моніторингу Солотвинського родовища кам’яної солі та прилеглих територій з метою сталого управління та використання природних ресурсів. Еколого-техногенні і соціально-економічні параметри ревіталізації території смт Солотвино оцінити за результатами моделювання.
- Подальші дослідження треба спрямувати на вирішення проблеми екологічної та економічної доцільності відновлення видобутку солі.
- Створити умови/систему для використання природних ресурсів, для оздоровчого туризму (лікувального, реабілітаційного, рекреаційного) в рамках, що не створюють додаткових ризиків для людського життя та не мають негативних наслідків для навколишнього середовища (насамперед, розповсюдження забруднення).
- Розглянути можливість легалізації використання розсолів у бальнеологічних цілях. Вдосконалити порядок, облік та технологію використання ропи з карстових лійок як виду надрокористування з вирішенням проблеми їх екологічно безпечної утилізації.
- Використання природних ресурсів та видобуток корисних копалин можна розглядати як спільну культурну спадщину населення та регіону, включаючи громаду Солотвина, яка може забезпечити підтримку розвитку міжнародного туризму.
- Деякі з колишніх об’єктів видобутку корисних копалин і технічні приміщення після їх обстеження можуть використовуватися як інноваційні спортивні та рекреаційні об’єкти, наприклад, для екстремальних видів спорту, міських ігор, квест-кімнат, театрів тощо, а також для проведення інтерактивних виставок просто неба та під землею. Перед прийняттям будь-яких рішень і перед початком будь-якої діяльності необхідно провести ретельну та належну оцінку Ризиків.
- Треба спробувати краще використати потенціал транскордонної зони впливу Сігету Мармацієй, особливо у сфері обігу робочої сили та обміну студентами, а також торгівлі, започаткувавши більш інституціолізовані форми транскордонної співпраці та створивши відповідні управлінські структури (наприклад, місцева платформа).
- Необхідно заохочувати розвиток економіки замкнутого циклу, насамперед, шляхом поліпшення переробки відходів, що також може забезпечити додаткові робочі місця та прибуток.
- Потрібно ліквідувати незаконні стихійні сміттєзвалища та засипані воронки вздовж заплави Тиси у Солотвині та навколо нього, спробувати повторно використати або переробити видалені матеріали та відходи.
- Необхідно створити нове сучасне сміттєзвалище за стандартами ЄС далі від річки та соляних шахт, щоб захистити поверхневі та ґрунтові води від забруднення. У іншому випадку це унеможливить туризм або принаймні зменшить його привабливість.
Короткий опис результатів роботи досліджень, а також висновків та пропозицій, вказаних у Концептуальній записці, опубліковано в Бюлетені.
У конференцію взяли участь представники Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ (МЗЕЗС) Угорщини, представники консульських установ України, Угорщини, Румунії та Словаччини, депутати різних рівнів, керівництво Закарпатської області України та комітату Саболч-Сатмар-Берег Угорщини, партнери з Кошицького краю Словаччини, муніципалітету Сігету-Мармацієй (Румунія), науковці Національної академії наук України та Мішкольцського університету (Угорщина), голови місцевих територіальних громад, спеціалісти, представники громадських організацій та ЗМІ, близько 100 чоловік.
Відкрили конференцію голова та співголова ЄОТС ТИСА, керівники обласних рад Закарпатської та Саболч-Сатмар-Березької областей Володимир Чубірко та Оскар Шестак, заступник директора ЄОТС ТИСА Юдіта Євчак.
Вітали учасників конференції начальник відділу управління регіонального і прикордонного розвитку Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ (МЗЕЗС) Угорщини Болаж Лопперт який, зокрема, передав вітання керівництва Міністерства, яке стояло у першоджерел ідеї допомогти вирішенню проблем Солотвина ще влітку 2015 і нині є незмінним горливим натхненником процесу її реалізації. Далі слово взяв Національний координатор Стратегії ЄС для Дунайського регіону Міністерства Віктор Оросі. Слід зауважити, що саме ця структура першою відгукнулася на прохання Закарпатської обласної ради допомогти у вирішенні проблем Солотвина. Дипломати – національні координатори Стратегії ЄС для Дунайського регіону зробили усе можливе, щоб довести цю справу до партнерів ЄС. Віктор Оросі озвучив актуальність Стратегії ЄС для Дунайського регіону, а також точки дотику пріоритетних сфер стосовно якості води та екологічних ризиків до проекту REVITAL I.
Кожний партнер проєкту презентував свою роботу, зокрема: від Центральноєвропейської служби підтримки транскордонних ініціатив (CESCI) -ведучий аналітик Роланд Гес; Муніципалітету Сігету-Мармацієй (Румунія) -доктор біологічних наук Пейтер Лендєл; Кошицького технічного університету (Словаччина) – заступник декана з питань розвитку співпраці та із закордонням доцент, інж., доктор філософії, Будівельний факультет – Інститут екологічної інженерії Мартіна Зеленякова; Мішкольцського університету (Угорщина) – проректор професор, доктор наук Пейтер СЮЧ тадекан Інституту управління навколишнього середовища Мішкольцського університету, доктор наук Вікторія Мікіта; НАН України – професор, доктор геологічних наук, академік НАН України, директор Інституту геологічних наук Стелла Шехунова; Солотвинської селищної радиТячівського району – Янош Кочерга. Узагальнила роботу ЄОТС ТИСА та партнерів в цілому директорка ЄОТС ТИСА Андреа Сабоне Цап.
Презентацію Стратегічної концепції здійснив експерт ЄС зі зменшення ризиків Едмундс Акітіс.
Відтак голова ЄОТС ТИСА Оскар Шестак підвів підсумки роботи, наголосивши, зокрема, на наступних моментах.
Район Солотвино, має усі компоненти, необхідні для забезпечення лікувально-оздоровчої та туристичної привабливості регіону.
Надзвичайна ситуація набула статусу найвищого Державного рівня і такою як наголошується у звіті за проєктом залишається.
Гірничодобувна промисловість зазнала краху, але є шанс відновити цю галузь у Солотвино далі від старих шахт, що менше заважатиме населеним районам.
За моніторинговими спостереженнями, які виконувала угорська компанія ГЕОГОЛД, на українському березі в Солотвино фіксуються ознаки сольового навантаження на Тису у двох моніторингових свердловинах, але чи перевищують ці значення гранично допустимі норми треба розбиратися з методикою моніторингу. У результаті досліджень солоності на румунській стороні зроблено висновок, що Сігету Мармацієй та його околиці не зазнають впливу соляного забруднення з сусіднього соляного купола Солотвино.
Важлива інформація отримана щодо оцінки деформацій земної поверхні на території Солотвина. Є карти просідань земної поверхні та карти оцінки ризиків проявів небезпечних геологічних процесів. Спостереження із застосуванням ідентифікаційного дешифрування космознімків показали, що на жаль процеси карстово-провальні продовжуються, площа їх розширюється. Інформацію треба поширювати серед жителів та туристів, які мають знати про існування небезпечних зон.
Зростання туристичного сектору неможливо досягти без запобігання поширенню забруднення. Місцеві соляні ресурси є найважливішою цінністю району, і на цей час вони створюють бренд Солотвина. Однак, якщо такий геологічний ресурс будуть і надалі забруднювати, Солотвино його втратить.
Тому не можливо не погодитися з висновками та рекомендаціями проєкту РЕВІТАЛ стосовно питання поводження з відходами:
- Потрібно ліквідувати незаконні стихійні сміттєзвалища та засипані воронки вздовж заплави Тиси у Солотвині та навколо нього, спробувати повторно використати або переробити видалені матеріали та відходи.
- Необхідно створити нове сучасне сміттєзвалище за стандартами ЄС далі від річки та соляних шахт, щоб захистити поверхневі та ґрунтові води від забруднення. У іншому випадку це унеможливить туризм або принаймні зменшить його привабливість.
Для прийняття управлінських рішень щодо використання природних ресурсів Солотвино – видобуток кам’яної солі та використання ропи виконавці проєкту запропонували систему комплексного моніторингу території з постійно діючою гідрогеологічною моделлю.
Ця система з одного боку має забезпечити контроль за стоком у р.Тиса, а також стати одним із інструментів вирішення проблеми екологічної та економічної доцільності відновлення видобутку солі та використання ропи.
Це важливо не лише для місцевих жителів, а й тому, що це є важливою проблемою, також для населених пунктів уздовж річки Тиса у всіх чотирьох країнах.
Захід пройшов на високому організаційному та професійному рівні та відзначився великою зацікавленістю всіх присутніх.
